Чи варто довіряти ВООЗ – спеціалізованій установі ООН?
«Всесвітня організація охорони здоров’я вжила всіх розумних запобіжних заходів для перевірки інформації, що міститься в цій публікації. Однак опублікований матеріал розповсюджується без будь-яких гарантій, явних чи неявних. Відповідальність за інтерпретацію та використання матеріалу несе читач. У жодному разі Всесвітня організація охорони здоров’я не несе відповідальність за збитки, що виникли в результаті її використання». Таким застереженням супроводжується понад 26 000 офіційних документів ВООЗ, у тому числі ті, що стосуються інфекційних хвороб, епідемій і пандемій, включно з COVID-19.
Не є винятком у цьому багатотисячному переліку і Міжнародний класифікатор хвороб (МКХ) – документ, який використовують як достовірне джерело уряди країн ледь не всього світу для практичної діяльності у царині охорони здоров’я. У світлі вказаного, ВООЗ покладає інтерпретацію МКХ на читача, відповідно відмовляється від будь-яких юридичних ,медичних чи соціальних наслідків вказаного документу. Фактично, ВООЗ надає йому статусу рекомендаційного.
Отже, МКХ є офіційним виданням Всесвітньої організації охорони здоров’я. При цьому ВООЗ не гарантує належну якість інформації, викладеній у Міжнародному класифікаторі хвороб і наперед заявляє, що не нестиме відповідальність за можливі збитки, що виникли в результаті його використання.
Варто зауважити, що коли йдеться про здоров’я, то збитки – це, насамперед, завдання шкоди здоров’ю людей, у тому числі спричинення смерті, і ці збитки є результатом безвідповідального ставлення керівництва ВООЗ до мети, визначеної статутом цієї організації:
«Метою Всесвітньої організації охорони здоров’я є досягнення всіма народами можливо вищого рівня здоров’я».
Чи можливо досягти цієї мети, якщо ВООЗ публічно заявляє про відмову від відповідальності за офіційну інформацію, яку вона оприлюднює? Питання залишається відкритим.
Усе вказане стосується кожного із нас, дорогі співвітчизники, позаяк Україна є членом ВООЗ із 1948 року.
Громадська організація «Рух за Життя та Гідність Людини» закликає керівні органи України невідкладно вжити заходів щодо виключення Міжнародного класифікатора хвороб із обов’язкових для України документів і надання йому характеру рекомендаційного, застосування й інтерпретація якого має здійснюватися виключно з поправкою на інтереси нашої держави.
Вказане стосується і визнання гомосексуалізму, гендерної дисфорії, зоофілії, педофілії та інших відхилень хворобами (парафіліями) в національному законодавстві України.
Висловлюємо вдячність Сергію Іващенку за частково надані джерела.
Керівник Інформаційного департаменту Громадської організації «Рух за Життя та Гідність Людини»,
засновник і координатор духовно-просвітницької платформи Захист християнських цінностей - основи життя та сім'ї в Україні,
журналіст, магістр права
Олександр Кривенко ( Oleksandr Kryvenko )
м.Київ
krivenkokorr@ukr.net
+38 063 241 3681
.png)